На початку мені здавалося, що формувальне оцінювання – це легко: бери застосовуй техніки, і – все готово: всі діти щасливі, що їх хвалять і підтримують. Але занурення показало, що не так усе просто. Тому саме формувальному оцінюванню вмінь і компетентностей учнів: інструментам і методиці використання була присвячена педрада, що пройшла в гімназії 29 грудня. ЇЇ провела я, заступник директора Пшенична Сніжана Анатоліївна. Початок роботи - вправа «Об’єднання в групи» (скласти хмарку тегів та прочитати афоризм); вправа «Розминка», під час якої пропонувалося роздивитись серію карикатур «Великі за партами», намальовані художником, обговорити їх у групах, прокоментувати, що хотів сказати художник?
Вчителі часом дають учням такі оцінки, які дуже сильно впливають на подальшу долю дитини. Можливо, вони це роблять свідомо чи несвідомо, але це ще раз підкреслює важливу роль оцінки в житті школяра. Вправа «Чарівна скринька» ставила питання, що в чорному ящику?, і підводила до теми педради.
Перше, що обговорили, це проблеми оцінювання із власного досвіду вчителів гімназії. Було озвучено багато цікавих і актуальних думок, було над чим замислитись. По-друге, говорили про ролі учня та вчителя в освітньому процесі і прийшли до висновку, що навчання – це спільна діяльність, але відповідальність лежить на учневі. Після дискусії дійшли до думки, що вчитель не повинен виконувати роль арбітра. Поставити 2 – це легко. А бути тренером, наставником набагато складніше.
Далі за допомогою хмарки тегів з’ясовували, що таке формувальне оцінювання, таблиці допомогли знайти спільне та відмінне між формувальним оцінюванням та підсумковим(традиційним).
Кожна група розглянула одну із стратегій формувального оцінювання: постановка мети, визначення потреб; коментарі вчителя; ступінь залученості учнів; розробка критеріїв. Щоб краще розібратися, як працює формувальне оцінювання, провели вправу «Створення підпису для літературного героя». Назва вправи – це і є те завдання, яке мав виконати кожен. Кому який герой випаде визначили шляхом жеребкування. Потім разом розробили критерії (вимоги), яким має відповідати підпис, шкалу оцінювання. Наприклад, такі критерії: унікальність, швидкість виконання, складність відтворення, ідентифікація особи. Далі створювали підписи, обговорювали їх в групах, щоб вдосконалити, досягти найкращого результату. А потім провели взаємооцінювання.
В кінці розглянули цікаві прийоми та елементи формувального оцінювання: таблиці ЗХД, діаграма Венна, чек-лист, інтелект-карти, пантбук, кроссенс, сигнальні картки, картки само- та взаємооцінювання тощо. Звернули увагу на цифрові елементи формувального оцінювання: платформа «На урок» (створення тестів із зворотним зв’язком), LearningApps (вікторини з вибором правильної відповіді, заповнити пропуски, класифікація), Кахооt (дозволяє легко створювати, грати та ділитися веселими навчальними іграми. Видно статистику), Quizizz - безкоштовні вікторини для кожного учня, Triventy.com – вікторина на великому екрані, яку можна виконувати усім класом, Quizalize.com- персоналізоване навчання.
Спільно ми дійшли певних висновків. Формувальне оцінювання – це інструмент підтримки, а не контролю. І ми ідемо на урок не тільки для того, щоб контролювати, говорити дітям, чого вони не знають, а для того, щоб допомагати їм бути успішними.
Техніки без цінностей, залишаються лише техніками! Важливе середовище, у якому впроваджується формувальне оцінювання, найкраще для цього – демократичне середовище!
Формувальне оцінювання дасть найкращий результат у рамках загальношкільного підходу, коли учні, батьки, вчителі, адміністрація, представники освітянської влади будуть розуміти сутність, мету і важливість формувального оцінювання та сприяти його застосуванню.
Розумію, що ми лише на початку шляху, що поки більше запитань, ніж відповідей, але сподіваюсь - за формувальним оцінюванням майбутнє!
